Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

почуття радості

  • 1 feeling

    1. n
    1) відчуття, почуття, чуття; усвідомлення
    2) чутливість
    3) емоція, почуття
    4) звич. pl чуття, переживання

    to hurt smb.'s feelings — образити когось

    5) співчуття, симпатія; доброта
    6) хвилювання, збудження
    7) думка, враження; сприйняття; розуміння (мистецтва тощо)
    8) емоційна атмосфера; настрій
    9) передчуття

    he had a feeling that smth. was going to happen — у нього було таке передчуття, що щось має трапитися

    good feeling — доброзичливість, приязність, дружелюбність

    ill feeling — ворожість, недружелюбність

    2. adj
    1) чутливий, чуйний, добрий
    2) зворушливий, схвильований
    3) співчутливий, співчуваючий
    4) глибокий (про почуття)
    * * *
    I [`fiːliç] n
    1) відчуття, почуття, свідомість; чутливість; обмацування
    2) почуття, емоція; pl почуття; переживання; співчуття, симпатія; доброта
    3) хвилювання, збудження
    4) думка; враження
    5) сприйняття, розуміння (мистецтва, краси)
    6) ( емоційна) атмосфера; настрій
    II [`fiːliç] a
    3) співчутливий, співчуваючий
    4) icт. який гостро переживається, глибокий ( про почуття)

    English-Ukrainian dictionary > feeling

  • 2 Шопенгауер, Артур

    Шопенгауер, Артур (1788, Данциг - 1860) - нім. філософ. Студіював філософію в Геттингенському й Берлінському ун-тах. Першими вчителями Ш. були Вольф, Фіхте, Шляєрмахер. Його перша (й основна) праця "Світ як воля та уявлення", що вийшла друком у 1819 р., а також лекційний курс (1820), присвячений новій (волюнтаристській) метафізиці, не мали успіху. Визнання філософського здобутку Ш. поступово почало утверджуватися лише після 1850 р. Ш. був першим із західних філософів, хто звернув увагу на релігійне й філософське вчення буддизму. Найвидатнішими філософами вважав Канта і Платона Ч. ільна ідея філософії Ш. - світ є моїм уявленням - має витоки у розрізненні Кантом світу феноменів (явищ) та ноуменів (речей у собі), але феноменалізм ІП. суттєво інший, ніж у Канта. Він апелює не до трансцендентальних умов пізнання предмета взагалі, а до властивостей інтелекту, які накладають відбиток на світ явищ, що є поспіль світом ілюзій, або "майя" (санскр. - магія, чари). Головне завдання пізнання, за Ш., полягає у тому, щоб відрізнити первинне й головне від другорядного і похідного. З'ясувати це завдання можливо, лише пробившись крізь утворену явищами зовнішню "завісу омани" до своєї власної внутрішньої суті шляхом безпосереднього її переживання. Тоді оприявниться істина, що первинною і справді реальною у кожній людині й у всьому світі є Воля. Отже, за Ш., внутрішньою сутністю світу є Воля, а її зовнішньою оболонкою - нескінченна й мінлива сукупність явищ. Світова Воля є "волею до життя", а носієм її - орієнтований на себе та на панування над іншими елемент загальної сукупності розмежованих поміж собою одиничних воль. Первень сліпої волі залягає в глибинах кожної речі й творіння; особливо виразно його дія виявляється в людині - через породження й безнастанне відтворення почуття тривоги, неспокою, невдоволення й ворожнечі, а також страху (передовсім смерті). Отже, життя - це стан непроминального розчарування й песимізму. Завдяки цій ідеї етика Ш. та історії філософії здобулася на назву "етики песимізму". Порятунок від усепоглинного песимізму, за Ш., можливий лише через естетичне споглядання або моральний чинник співчуття. Серед усіх мистецтв найвищим є музика, яка найсильніше пробуджує почуття звільнення від тягаря волі, оскільки почуття страждання й радості досягають тут найвищого рівня всезагальності. Останній крок заперечення осібної людської волі як чинника страждання Ш. вбачає у нірвані - стані спокою внаслідок поборювання волі до життя (але не через самогубство, а поступовий рух до занурення у спокій на обраному кожним життєвому шляху).
    [br]
    Осн. тв.: "Про чотири первні принципу достатньої підстави" (1813); "Світ як Воля та уявлення" (1819); "Про Волю у природі" (1836); "Дві засадничі проблеми етики" (1841).

    Філософський енциклопедичний словник > Шопенгауер, Артур

  • 3 піднесене

    ПІДНЕСЕНЕ - естетична метакатегорія, яка характеризує естетичну цінність речей та явищ, опанованих людиною не практично, а духовно. Зазвичай ідеться про речі та явища як природного, так і суспільного походження, які переважають могутність і сили людини і вимагають від неї надзвичайних, граничних зусиль. Почуття П. виникає за умов духовно уявного, морального подолання якихось значних, грізних сил природи або суспільних явищ, неспівмірних із силою, енергією та фізичними можливостями людини. Якщо у відношенні до прекрасного людина практично вільна, то у відношенні до П. свобода має лише духовний, моральний характер. Духовне подолання непідвладних людині явищ створює особливий стан естетичного переживання, яке породжує почуття захоплення та радості, усвідомлення безмежних можливостей людини.

    Філософський енциклопедичний словник > піднесене

  • 4 порив

    ч
    1) (про дощ, вітер) gust, blast, puff, rush; whiffle
    2) ( про почуття) fit, gust; uprush, upsurge; passion, spontaneous movement, dash

    у пориві — in a fit, on impulse, on the spur of the moment, on a momentary impulse

    у пориві радості — in a burst of joy; поет. in a transport of joy

    Українсько-англійський словник > порив

См. также в других словарях:

  • утіха — (вті/ха), и, ж. 1) Почуття радості, задоволення, викликане ким , чим небудь. 2) Той (те), хто (що) викликає в комусь таке почуття. 3) Забава, розвага. || Радість, насолода. 4) Те, що заспокоює кого небудь, полегшує горе, сум, неспокій, хвилювання …   Український тлумачний словник

  • вітати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Звертатися до кого небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість. || Оплесками або словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до когось. 2) перех., кого з чим. Висловлювати комусь… …   Український тлумачний словник

  • обрадувати — ую, уєш, док., перех. Викликати у кого небудь почуття радості; принести кому небудь радість …   Український тлумачний словник

  • повітати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Звернутися до кого небудь з вітанням; привітати. || Передати через кого небудь комусь усно чи письмово слова вітання, привіту. || чим, перен. Зробити кому небудь щось приємне або неприємне; почастувати. 2)… …   Український тлумачний словник

  • порадувати — ую, уєш, док., перех. Викликати в кого небудь почуття радості, задоволення. || Створити радісний, веселий настрій. || чим. Зробити, створити і т. ін. що небудь на радість комусь. || ким. Народити. Порадувати очі. Порадувати серце …   Український тлумачний словник

  • радувати — ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. || чим. Приносити кому небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Радувати око …   Український тлумачний словник

  • торжество — а/, с. 1) книжн. Свято на відзначення якоїсь видатної події, ювілейної дати. 2) уроч. Повний успіх, перемога в чому небудь. || Найвищий ступінь розвитку, вершина чого небудь. 3) Почуття радості з приводу успіху, удачі в чому небудь …   Український тлумачний словник

  • урадувати — (вра/дувати), ую, уєш, док., перех., діал. Викликати у кого небудь почуття радості …   Український тлумачний словник

  • торжество — ва, с. Сб. Свято на відзначення якої небудь події; почуття радості з приводу успіху, перемоги …   Словник лемківскої говірки

  • щасливий — а, е. 1) Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у знач. ім. щасли/ві, вих, мн. Люди, яким щастить. || Дуже радий чому небудь. || чим. Задоволений чим небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що небудь робити. ||… …   Український тлумачний словник

  • щастя — я, с. 1) Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто небудь. || Зовнішній вияв цього відчуття. || Радість від спілкування з ким небудь близьким, коханим тощо. || Про того, хто дає… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»